У 1926 році існував у Львові “Підготовчий Курінь Старших Пластунів ім. Сот. Ф. Черника”. У ньому було три гуртки, а це: 1 — Імені бою під Крутами, 2 — Водний Пластовий Гурток і 3 — Імені Лицарів “Залізної Остроги”. Того року Водний Пластовий Гурток зачав оформлюватися, як самостійний курінь і 1927-го року був затверджений як 10 Курінь УСтарших Пластунів “Чорноморці” у Львові.
Між основниками того куреня були м. і. Головний Командир УПА, генерал Тарас Чупринка, тоді старший пластун Роман Шухевич, який має в курені “Чорноморців” число 2, широко відомий теперішній голова ГПРади пл. сен. Яго Гладкий, що має число 8 і пл. сен. Мирон Ганушевський, який має число 11.
Цей перший рік був замітним у дбайливому доборі членів до нового куреня. В курені була дисципліна, внутрішній устрій і вироблена програма діяльности. В тому часі були ще глибокі переживання в народі зв’язані з боротьбою за Українську Самостійну Державу, тому принято такі головні напрямні дії: 1. Плекати традиції українського війська, 2. Пропагувати гасло: “Чорне Море — Українське Море”, 3. Морський вишкіл, як окрему ділянку морського пластування, 4. Організація таборів водного пластування, 5. Плекання фізичного виховання серед українського народу, як заправу до військової служби. Цих засад, що були під ставовими у 10-ому курені УСП, старанно допильновував ст. пл. Роман Шухевич, що був першуном у багатьох з цих ділянок.
Для виконування виховної програми дбайливо вишколювано впорядників та інструкторів у водних таборах.
Курінь “Чорноморців” дав не лише високопатріотичних молодих людей, але також найкращих в тому часі змагунів в легкій атлетиці, плаванні, лещетарстві, мандрівництві. Гірську туристику започатковано ще в 1923-ому році у мандрівному гурткові п. н. “Тури”, в якому через три роки в одномісячних “прогулянках” брала участь більшість майбутніх Чорноморців…
У своїй діялньости Чорноморці відбули у 1927 році довшу водну мандрівку з Галича до Заліщик і в тому році збудовано шість човнів на 6-ох, 4-ох і двох гребців. їх уживали на водному таборі в Монастирку впродовж трьох років. Останнього року діяння Пласту, а це 1930 відбувся рівнорядно водний табір для пластунок в Монастирку, при співпраці куреня УСП “Чорноморці”. Того літа уживано в таборі велику моторівку, яку посвячено на весні у Львові при дуже великий участі української громади. Це був перший моторовий човен на українських водах в історії Галичини.
“Чорноморці” вирізнялися тоді поміж пластунами гранатовими беретками та барвами своїх знамен синьо-біло-чорних і такої краски кутасиками при підколінках.
По розв’язанні Пласту польською владою в 1930 році, курінь далі діяв, виконуючи виховні завдання в групі “Вогні”, в Комісії Виховних Осель і Мандрівок Молоді, в Українському Спортовому Союзі, в кооперативі “Пласт”. В початках війни та московської окупації курінь діяв підпільно, а за німецької в рамках Виховних Спільнот Української Молоді. У Німеччині курінь відновився та був зареєстрований як 10 Курінь УПС “Чорноморці”. Тоді постав рівнорядно новий курінь УСП “Чорноморці”, що дістав число 25.
М. Г-ий. Дещо із історії 10 куреня УПС “Чорноморці”
// Юнак. – Березень-квітень 1980. – Ч. 3-4 (198-199). – С. 9.
Джерело: shukh.org.ua
