Парламент Естонії від 20 жовтня 1993 р. засудив комуністичну політику геноциду в Україні.
Сенат Канади від 19 червня 2003 р. прийняв Резолюцію, у якій закликав уряд Канади визнати Голодомор/геноцидом в Україні 1932-1933рр. та засудити будь-які спроби приховати історичну правду про те, що ця трагедія була нічим іншим як геноцидом.
Палата сенаторів Національного конгресу Аргентинської Республіки 23 вересня 2003 р. ухвалила Декларацію № ОЯ 588/03 про вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні 1932-1933 рр., який був організований тоталітарним радянським режимом.
Палата Представників Конгресу США від 20 жовтня 2003 р. визнала Голодомор 1932-1933 рр. в Україні актом терору і масового вбивства, направленим проти українського народу.
Сенат Парламенту Австралії 31 жовтня 2003 р. ухвалив Резолюцію, яка визнала події на Україні одним з найжахливіших
актів геноциду в історії людства.
Постанова Державних Зборів Угорської Республіки від 26 листопада 2003 р. з приводу 70-х роковин Голодомору в Україні 1932-1933 рр. засуджує прояви дискримінації, які направлені на знищення та геноцид групи народів.
Сейм Литовської Республіки у Заяві “Про вшанування жертв
політичних репресій і голодомору в Україні в 1932-1933 роках” від 24 листопада 2005 р. визнав, що сталінський комуністичний режим здійснював свідомий, ретельно спланований геноцид українського народу.
Парламент Грузії у документі від 20 грудня 2005 р. “Щодо
увічнення пам’яті загиблих в Україні у 1932-1933 роках внаслідок політичних репресій і голодомору” зазначив, що тоталітарним більшовицьким режимом у цей період був здійснений навмисний геноцид проти українського народу.
Сейм Республіки Польща 4 грудня 2006 року, прийняв закон яким засуджує тоталітарний режим, відповідальний за цей геноцид українського народу.
Парламент Республіки Перу прийняв Постанову від 21 липня 2007 р., якою
проголосив солідарність з Українським народом у вшануванні пам’яті
жертв голодомору та визнанні голодомору актом геноциду проти.
Парламент Королівства Іспанії ухвалив Документ від 25 липня 2007 року, яким
визнає Голодомор 1932-1933 актом геноциду проти українського народу.
1 листопада 2007р. 34-а сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО, до складу якої входять 193 країни, одноголосно прийняла Резолюцію про “Вшанування пам’яті жертв Голодомору в Україні”.
Палата Представників Конгресу Республіки Колумбія 21 грудня 2007р. підписала Резолюцію, якою Колумбія визнала Голодомор в Україні актом геноциду українського народу.
Палата Депутатів Національного Конгресу Мексики 19 лютого 2008р. прийняла постанову, в якій розцінює трагедію Голодомору актом геноциду.
Сейм Латвійської Республіки 13 березня 2008 р. прийняв Декларацію „Про здійснені СРСР у 1932-1933 рр. репресії щодо українського народу”.
Сенат Національного конгресу Республіки Парагвай 25 жовтня 2007 р. ухвалив декларацію „Про засудження Голодомору 1932-1933 рр. в Україні як акту геноциду українського народу та солідарність з його жертвами”.
30 жовтня 2007р. Національний Конгрес Республіки Еквадор ухвалив Резолюцію, якою визнав Голодомор в Україні 1932-1933 рр. актом геноциду українського народу.
Палата Депутатів Республіки Чилі 13 листопада 2007 року прийняла Декларацію, в якій визнають Голодомор в Україні як лихо, яке спричинило смерть мільйонів безвинних чоловіків, жінок та дітей.
Палата депутатів Парламенту Чеської Республіки 30 листопада 2007 року прийняла Постанову про визнання Голодомору 1932-1933 рр. трагедією українського народу.
Національна Рада Словацької Республіки 12 грудня 2007р. ухвалила Декларацію, якою засуджує Голодомор 1932-33 рр. в Україні як акт винищення людства, вчинений тоталітарним сталінським режимом.
3 липня 2008 року на 17-й щорічній сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ ухвалена резолюція „Про Голодомор 1932-1933 років в Україні”.
Європейський парламент 23 жовтня 2008 р. ухвалив Резолюцію, якою визнав Голодомор (штучний голод 1932-33 років) жахливим злочином проти народу України та людяності, рішуче засудив дії, спрямовані проти українського селянства, які характеризувалися масовим знищенням і порушенням прав та свобод людини, висловив співчуття українському народові, який постраждав від цієї трагедії, та вшановував тих, хто загинув внаслідок штучного голоду 1932-1933 років; закликав країни, які виникли після розпаду Радянського Союзу, відкрити свої архіви для всебічного вивчення, з тим щоб повноцінно розкрити та дослідити причини та наслідки трагедії.
Джерело: holodomor33.org.ua
