На початку 1930-х рр. інформацію про штучний голод в Україні західноєвропейське суспільство отримувало з різних джерел, зокрема від журналістів та дипломатів.
Витяг з річного звіту Генерального консула Німеччини у Харкові до Посольства Німеччини в Москві від 11 грудня 1933 р.
„Голод в Україні потребував від селянства мільйонів смертей. Якщо рахувати сім мільйонів (за дружнім офіційним повідомленням), то не буде дуже багато, а це означає, що чверть селянського населення знищена“ .
Витяг з рапорта Консульства Королівства Італії в Харкові від 31 травня 1933 р.
„Голод далі чинить масове людовбивство серед населення у таких грандіозних масштабах, що геть незрозуміло, як світ може залишатися байдужим до подібної катастрофи. … цей голодомор зумовлений насамперед організованими і свідомими заходами, спрямованими на те, щоб „провчити селянина“.
Витяг з щоденника Гарета Джонса, березень 1933 р.
„Я подорожував декілька днів по селам України, люди не мали хліба, у багатьох дітей були розпухлі животи, майже всі коні та корови здохли,а самі люди помирали. Терор збільшився у неймовірних масштабах, ДПУ майже все контролювало“.
Европейске суспільство у 1930-ті роки виявилося неспроможним визнати винищення українства.
На сучасному етапі у країнах Західної Європи Голодомор 1932- 1933 рр. визнано на регіональному та муніципальному рівнях.
Витяг з Резолюції муніципалітету м. Рима (Італія) від 19 листопада 2007 р.
„Сприяти збереженню пам’яті про численні людські трагедії – як-от Голодомор“.
Витяг з Відозви Міської ради м. Единбурґу (Велика Британія) від 10 грудня 2008 р.
„З метою вшанування пам’яті жертв Холокосту та інших геноцидів, Раді пропонується звернути увагу на події Українського Голоду 1932 – 33 рр. (відомі як Голодомор)“.
Витяг з Резолюції Міської ради м. Таррагона (Іспанія) 15 грудня 2008 р.
„Засудити геноцид в Україні 1932-1933 рр. з боку тоталітарного режиму Сталіна, відомий як Голодомор, … що спричинив загибель більш, ніж 10 мільйонів осіб“.
За матеріалами: memorialholodomors.org.ua
