Вічним питанням, на яке ніколи не знаходимо “раціональної” відповіді, було: “Чому людина обирає не нових, а колишніх?! Надає перевагу second hand, а не новому-new?! Невже “носіння” використаного одягу, людини, гасел може приносити таке велике задоволення?!… Як відомо, поняття терміну “секонд-хенд” з’явилося понад століття тому. Забезпечені громадяни, з метою допомоги бідним, здавали поношений одяг, рятуючи себе від всякого непотребу, який для них не мав жодної цінності.
Враховуючи таке твердження, можемо зробити деякі порівняння в площині політичній: суспільство, яке є інтелектуально, морально та культурно дегенероване, прагне отримати “хоч щось”, щоб задовольнити своє власне масове єство. Натомість, “політична еліта”, “провідна верства” є тим самим віддзеркаленням всього суспільства, відповідно дає пропозицію на відповідний попит.
Суспільство не прагне отримати нових політичних лідерів, не в змозі створити нові політичні партії, не хоче творити провідну верству із ціннісними орієнтирами та високим професіоналізмом… Вони не хочуть прагнути нового, адже нове дорого коштує, воно потребує набагато більше зусиль. Їм достатньо задовольнитися секонд хендом, який зношений, пошарпаний, запльований, здегенерований він б не був. Це вже наше природнє середовище існування, де second hand – це досвідчений, мудрий, наділений високою майстерністю пристосуванства, який має сильний імунітет щодо будь-яких подразників, які хочуть його відправити на руїни історії. Зазвичай, основними носіями second hand є маса. Маса за визначенням Хосе Ортеги-і-Гассета – це “сукупність осіб без спеціальної кваліфікації. Отож під масами не слід розуміти головним чином “робітничі маси”. Маса – це “рядова людина”. Отак проста кількість – юрба – перетворюється в якісне визначення: це якісна однорідність, це суспільна безформність, це людина, що не відрізняється від інших, а являється повторенням загального типу”.
Сьогодні, найбільшою трагедією нашого суспільства є неосвічена маса, для якої псевдо демократія – хороший інструмент для реалізації їхніх нерозумних ідей та рішень. Аристотель говорив про демократію, як про таку форму правління, при якій бідні, неосвічені, що становлять більшість, правлять у своїх егоїстичних інтересах, утискаючи права заможних та освічених громадян, що у свою чергу призводить до занепаду держави. Окрім того, наявність неосвіченої маси в суспільстві дає можливість політикам бренду “second hand” майстерно захоплювати голови рядової людини за рахунок демагогії та популізму. Популізм для рядової людини – це як мед для ведмедя: прості відповіді на складні запитання; вирішення проблеми тут і зараз [пряма демократія]; політичний лідер – людина з народу [їсть землю, доїть корову, співає пісні, переживає за народ всім своїм єством]…Рядовій людині важко відрізнити “світло від світла, Бога істинного від Бога істинного”, адже на це здатна винятково людина високого інтелектуального розвитку та носій моральних чеснот. Популізм XXI століття – Рай для “Бунту Мас”.
Сьогодні носимо second hand не на тілі, а перш за все у своїх головах, де все ще культивується масою такі поняття: хабарництво і кумівство, зрада, безкоштовна медицина та житло, соціальна рівність, відсутність будь-яких моральних чеснот, тощо. Змінювати хочемо перш за все державу, мера, депутатів, але не дай Бог потрібно змінювати СЕБЕ! Коли справа стосується “СЕБЕ”, тут зазвичай, закінчується будь-який масовий “патріотизм”… Ментальна складова є однією із основних складових побудови будь-яких державних інститутів, бо інститути є відображенням якісної характеристики всього суспільства. Тому доти, доки маса буде носити у своїх головах смисловий, культурний, політичний, інтелектуальний second hand, доти ми не збудуємо омріяної нами всіма Святої, Могутньої, Соборної України! Зарубай собі на носі: “Ти сам собі країна! Зроби порядок в своїй голові!”.
Андрій Федорняк | http://mnk.org.ua/mnk-news/novina/article/ne-nosi-second-hand/
